Размер шрифта: A A A Изображения Выключить Включить Цвет сайта Ц Ц Ц

Застосування системно-діяльнісного підходу на уроках української мови і літератури.

Калетник Ирина Дмитриевна 30 марта 2015 г.

ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНО-ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

« Єдиний шлях, що веде до
знань – це діяльність» Б. Шоу

Сучасна людина живе в умовах постійного оновлення знань; телебачення, Інтернет, друкована продукція, пропонуючи величезний обсяг інформації, вимагають нових способів їх засвоєння.

Уміння вчитися все життя особливо актуально для молодшого школяра і забезпечується цілеспрямованим формуванням у нього універсальних навчальних дій. Необхідність цілеспрямованого формування УНД(УУД) нормативно закріплена в ФДЗС(ФГОС) НГО. В основу ФДЗС НГО покладено системно - діяльнісний підхід до навчання читацької грамотності на уроках мови і літературного читання. Він забезпечує активну навчально-пізнавальну діяльність учнів, формує готовність до самореалізації та безперервної освіти, організовує навчальне співробітництво з однолітками і дорослими в пізнавальній діяльності.

Саме на уроках мови і літературного читання відбувається формування таких базових компетенції, як загальнокультурної, інформаційної, комунікативної. Звідси випливає актуальність реалізації системно - діяльнісного підходу у викладанні мови і літератури. Зрозуміти зміст тексту - головне і одночасно складне завдання, що стоїть перед сучасним школярем.

Текст є найбільшою одиницею мови. Саме тому текст розглядається як дидактична одиниця в методиці викладання російської(української) мови.

Текст включає мовні одиниці, вивчення яких - мета уроків мови. Одночасно текст має яскраво виражену ідею, яка розкривається через його зміст, - а це предмет вивчення на уроках літератури. Тому перед учителем стоїть завдання: інтегрування двох предметів мови та літератури.

Читацька грамотність - здатність людини розуміти і використовувати письмові тексти, міркувати над ними і займатися читанням для того, щоб досягти своїх цілей, розширювати свої знання і можливості, брати участь у соціальному житті. У стрімко мінливому світі життя ставить перед читанням нові завдання: неймовірно швидко наростає кількість текстів, з'являються друковані тексти нового типу. Відповідно змінюється і бачення завдань навчання.

Завдання: розробка спеціальних уроків, на яких у певній послідовності розглядається виразні засоби української мови і реалізація їх у художніх творах і текстах інших стилів мови.

Принцип: вивчення мовних (фонетичних, граматичних та ін.) явищ на матеріалі текстів художніх творів.

Раніше основне завдання у ставленні до учня на уроках літературного читання зводилося до формули «Прочитай і перекажи». Тепер треба вчити пошуку інформації, її використання. Завдання вчителя - розвивати у школярів такі читацькі навички, як пошук, вибір, оцінка інформації з текстів, використовуваних у позашкільних ситуаціях. Ці читацькі вміння не тільки відточують розум учнів, служать базою для навчальної успішності в усіх шкільних дисциплінах, а ще являються необхідною умовою успішної участі в більшості сфер дорослого життя. Практика показує, що ефективність, результативність навчання школярів читацької грамотності залежить від уміння самого вчителя продумати алгоритм роботи з текстом. 1

Учитель має право коригувати цю систему відповідно до теми уроку, мети, рівня підготовленості класу. На формування читацької грамотності впливає виразне читання вголос текстів різних типів, стилів і жанрів та використання різних видів читання (оглядового, ознайомлювального, поглибленого).

Починаючи ще з початкових класів, учитель повинен правильно підходити до роботи з текстом, виконувати різні форми і методи аналізу тексту:

- правильно визначати тему і стиль тексту;

- зазначати кількість змістових частин, знаходячи в них ключові слова і підбира-

ючи до них абстрактні слова;

- визначати основну думку кожної частини і взагалі тексту;

- зазначати кількість проблем , що автор розкриває у своєму тексті;

- визначати, чим автор захоплюється , кому заздрить, кого любить;

- над чим автор примушує нас замислитися, у чому хоче нас переконати.

Уроки літературного читання є простором для творчої діяльності учнів. При вивченні тексту «Повчання Володимира Мономаха дітям» учні складали свої повчання: це були повчання сестрі, братові, однокласникам і навіть самому собі. При вивченні балад діти готували міні - проекти «Про сміливих козаків», а після читання казки І. Я. Франка «Фарбований лис» писали твір - міркування «Чому я люблю читати?»

На уроках української мови можна виконувати логічно-пошукові завдання. Наприклад, назвати зайве слово з ряду: метро, ескімо,тихо , пшоно. Це питання передбачає однозначну відповідь: зайве слово «тихо», так як це прислівник, а решта - іменники. Учні ж, уже навчені бачити багато аспектів вирішення однієї і тієї ж однозначної проблеми, побачили, що зайвим може бути і «ескімо» (в цьому слові три склади, а в інших тільки два).

Однією з форм діяльнісного підходу є проектна діяльність учнів. Метод проектів передбачає вирішення якоїсь проблеми і завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного інтервалу часу.

Головною метою введення цього методу є:

- розвиток інтересу до предмету;

- придбання дослідницького досвіду;

- розвиток уміння творчо оформляти і доносити до зацікавленої аудиторії необхідну інформацію;

- розвиток уміння працювати самостійно, в парах, у групах і т. д .;

- отримання додаткових знань з теми;

- розвиток навичок монологічного мовлення (за заданими зразками).

Діяльнісний підхід до організації читацької грамотності на уроках української мови в 5 класі здійснюється на основі роботи з лінгвістичними текстами. У підручниках читацька грамотність формується на основі роботи з повними і неповними текстами (таблицями, схемами, оголошеннями, і.т.д.) Ці тексти вимагають дещо інших читацьких навичок, так як, містять особливі зв'язки інформаційних одиниць тексту і особливі формальні покажчики на ці зв'язки (назва граф, таблиць, колір, шрифт). 2

Саме тому для сучасного етапу розвитку методики викладання української мови актуальним є розвиток читацьких умінь на основі схем-таблиць як форми представлення лінгвістичної інформації.

Типологія уроків у дидактичній системі діяльнісного методу

«Школа 2000 ...»

Уроки діяльнісної методологічної спрямованості можна розподілити на чотири групи:

1. уроки «відкриття» нових знань;

2. уроки рефлексії;

3. уроки загальнометодологічної спрямованості;

4. уроки розвиваючого контролю.

1. Урок «відкриття» нових знань.

Діяльнісна мета: формування здатності учнів до нового способу дії.

Освітня мета: розширення понятійної бази за рахунок включення в неї нових елементів.

2. Урок рефлексії.

Діяльнісна мета: формування в учнів здібностей до рефлексії корекційно-контрольного типу та реалізації корекційної норми (фіксування власних труднощів у діяльності, виявлення їх причин, побудова та реалізація проекту виходу із труднощів і т.д.).

Освітня мета: корекція і тренінг вивчених понять, алгоритмів і т.д.

3. Урок загальнометодологічної спрямованості.

Діяльнісна мета: формування здатності учнів до нового способу дії, пов'язаного з побудовою структури вивчених понять та алгоритмів.

Освітня мета: виявлення теоретичних основ побудови змістовно-методичних ліній.

4. Урок розвиваючого контролю.

Діяльнісна мета: формування здібності учнів до здійснення контрольної функції.

Освітня мета: контроль і самоконтроль вивчених понять та алгоритмів.

Теоретично обґрунтований механізм діяльності з контролю припускає:

1. представлення контрольованого варіанту;

2. наявність понятійно обґрунтованого еталону, а не суб'єктивної версії;

3. зіставлення перевіреного варіанту з еталоном за домовленим механізмом;

4. зіставлення оцінки результату із заздалегідь обумовленим критерієм.

Таким чином, уроки розвиваючого контролю передбачають організацію діяльності учня у відповідності з наступною структурою:

1. написання учнями варіанту контрольної роботи;

2. зіставлення з об'єктивно обгрунтованим еталоном виконання цієї роботи;

3. оцінка учнями результату зіставлення відповідно до раніше встановлених критеріїв.

Розбиття навчального процесу на уроки різних типів відповідно до провідної мети не повинно порушувати його безперервності, а значить, необхідно забезпечити інваріантність технології навчання. Тому при створенні технології організації уроків різних типів повинен зберігатися діяльнісний метод навчання і забезпечуватися відповідна йому система дидактичних принципів як основа для побудови структури та умов взаємодії між учителем і учнем.

Для побудови уроку в рамках ФГОС НГО важливо зрозуміти, якими мають бути критерії результативності уроку, незалежно від того, якої типології ми дотримуємося.

1. Мета уроку задається з тенденцією передачі функції від учителя до учня.

2. Учитель постійно навчає дітей здійснювати рефлексивну дію (оцінювати свою готовність, виявляти незнання, знаходити причини труднощів і т.п.)

3. Використовуються різноманітні форми, методи і прийоми навчання, що підвищують ступінь активності учнів у навчальному процесі.

4. Учитель володіє технологією діалогу, навчає учнів ставити і адресувати запитання.

5. Учитель ефективно (відповідно до мети уроку) поєднує репродуктивну і проблемну форми навчання, навчає дітей працювати за правилом і творчо.

6. На уроці даються завдання і чіткі критерії самоконтролю і самооцінки (відбувається спеціальне формування контрольно-оцінної діяльності в учнів).

7. Учитель вимагає осмислення навчального матеріалу всіма учнями, використовуючи для цього спеціальні прийоми.

8. Учитель прагне оцінювати реальне просування кожного учня, заохочує і підтримує мінімальні успіхи.

9. Учитель спеціально планує комунікативні завдання уроку.

10. Учитель бере і заохочує відображену учнем, власну позицію, іншу думку, навчає коректним формам їх вираження.

11. Стиль, тон стосунків, що присутні на уроці, створюють атмосферу співробітництва, співтворчості, психологічного комфорту.

12. На уроці здійснюється глибокий особистісний вплив «вчитель - учень» (через стосунки, спільну діяльність і т.д.)

Структура уроків подання нового матеріалу в рамках діяльнісного підходу має наступний вигляд: 4

1. Мотивування до навчальної діяльності.

Даний етап процесу навчання передбачає усвідомлене входження учня в простір навчальної діяльності на уроці. З цією метою на даному етапі організовується його мотивування до навчальної діяльності, а саме:

1) актуалізуються вимоги до нього з боку навчальної діяльності ("треба");

2) створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення в навчальну діяльність ("хочу");

3) встановлюються тематичні рамки ("можу").

У розвиненому варіанті тут відбуваються процеси адекватного самовизначення в навчальній діяльності та саморозрахунку в ній, що припускають зіставлення учнем свого реального "Я" з образом "Я - ідеальний учень", усвідомлене підпорядкування себе системі нормативних вимог навчальної діяльності і вироблення внутрішньої готовності до їх реалізації.

2. Актуалізація і фіксування індивідуальних труднощів у пробних навчальних діях.

На даному етапі організується підготовка та мотивація учнів до належного самостійного виконання пробних навчальних дій, їх здійснення і фіксація індивідуальних труднощів.

Отже, даний етап передбачає:

1) актуалізацію вивчених способів дій, достатніх для побудови нових знань, їх узагальнення та знакову фіксацію;

2) актуалізацію відповідних розумових операцій і пізнавальних процесів;

3) мотивацію до пробних навчальних дій ("треба" - "можу" - "хочу") і його самостійне здійснення;

4) фіксацію індивідуальних труднощів у виконанні пробних навчальних дій або їх обгрунтуванні.

3. Виявлення місця і причин труднощів.

На даному етапі вчитель організує виявлення учнями місця і причини труднощів. Для цього учні повинні:

1) відновити виконані операції і зафіксувати (вербально і знаково) місце- крок, операцію, де виникли труднощі;

2) співвіднести свої дії з використовуваним способом дій (алгоритмом, поняттям і т.д.) і на цій основі виявити і зафіксувати у зовнішній промові причину труднощів - ті конкретні знання, уміння або здібності, яких бракує для розв'язання вихідної задачі і завдань такого класу або типу взагалі.

4. Побудова проекту виходу з труднощів (мета і тема, спосіб, план, засіб).

На даному етапі учні в комунікативній формі обмірковують проект майбутніх навчальних дій: ставлять мету (метою завжди є усунення виниклих труднощів), погоджують тему уроку, вибирають спосіб, будують план досягнення мети і визначають засоби-алгоритми, моделі і т.д. Цим процесом керує вчитель: на перших порах за допомогою діалогу-натяку, потім - спонукає, а потім і з допомогою дослідницьких методів. 5

5. Реалізація побудованого проекту.

На даному етапі здійснюється реалізація побудованого проекту: обговорюються різні варіанти, запропоновані учнями, і вибирається оптимальний варіант, який фіксується в мові вербально і знаково. Побудований спосіб дій використовується для вирішення вихідної задачі, що викликала утруднення. На завершення уточнюється загальний характер нового знання і фіксується подолання виниклого раніше труднощі.

6. Первинне закріплення з вимовою у зовнішній промові.

На даному етапі учні у формі комунікації (фронтально, в групах, в парах) вирішують типові завдання на новий спосіб дій з промовляння алгоритму рішення вголос.

7. Самостійна робота з самопроверкой по еталону.

При проведенні даного етапу використовується індивідуальна форма роботи: учні самостійно виконують завдання нового типу та здійснюють їх самоперевірку, покроково порівнюючи з еталоном. На завершення організовується виконавська рефлексія ходу реалізації побудованого проекту навчальних дій і контрольних процедур.

Емоційна спрямованість етапу полягає в організації, по можливості, для кожного учня ситуації успіху, мотивуючої його до включення в подальшу пізнавальну діяльність.

8. Включення в систему знань і повторень.

На даному етапі виявляються межі застосування нового знання і виконуються завдання, в яких новий спосіб дій передбачається як проміжний крок.

Організовуючи цей етап, вчитель підбирає завдання, в яких використовується вивчений раніше матеріал, що має методичну цінність для введення в подальшому нових способів дій. Таким чином, відбувається, з одного боку, автоматизація розумових дій за вивченими нормами, а з іншого - підготовка до введення в майбутньому нових норм.

9. Рефлексія навчальної діяльності на уроці (підсумок).

На даному етапі фіксується новий зміст, вивчене на уроці, і організовується рефлексія і самооцінка учнями власної навчальної діяльності. На завершення співвідносяться її мета і результати, фіксується ступінь їх відповідності, і намічається подальша мета діяльності.

Висновок. Я вважаю, що реалізація нових стандартів більшою мірою залежить від учителя, який перестане бути єдиним носієм знань, а буде виконувати роль провідника у світі інформації. Завдання вчителя не просто формувати і розвивати необхідні якості, але і взаємодіяти з середовищем, в якому росте дитина. Дати учням можливість робити вибір, аргументувати свою точку зору, нести відповідальність за цей вибір, а не давати готове. Для вибудовування нової системи роботи та досягнення якісних результатів навчальної діяльності доцільно використовувати найбільш ефективні прийоми і форми її організації:

1. Використання диференційних завдань.

Я вважаю за необхідне включати диференційну роботу на різних етапах уроку в залежності від його мети і завдань. 6

2. Включення в освітній процес ІКТ.

Включення в освітній процес інформаційних та комунікативних технологій є засобом навчання, виховання і розвитку.

3. Використання методу проектів.

Освоєння і реалізація нових підходів, технологій і методик - це гарантія руху, динаміки, росту, гнучкості педагога та освітньої системи в цілому. А, головне, створює сприятливі умови для вирішення численних педагогічних проблем і допомагає адаптуватися до сучасних умов життя. Самостійного успішного засвоєння учнями нових знань, умінь, компетенцій, видів і способів діяльності.

Використання інформаційно-комунікативних технологій дає можливість учням для здійснення наступних видів діяльності:

• проведення уроку з мультимедіа - виступом (супровід розповіді вчителя; демонстрації при поясненні нового матеріалу; заздалегідь підготовлений виступ - доповідь учня з певної теми;

• підготовка до виступу, виконання домашнього завдання - пошук інформації, робота над текстом, написання мультимедіа- творів.

Така форма організації роботи дозволяє більшою мірою здійснювати індивідуальний підхід до навчання.

В цілому системно-діяльнісний підхід у навчанні означає, що в цьому процесі ставиться і вирішується основне завдання освіти - створення умов розвитку гармонійної, морально досконалої, соціально активної, професійно компетентної і саморозвиненої особистості через активізацію внутрішніх резервів. Для реалізації системно-діяльнісного підходу необхідно перейти від освоєння окремих навчальних предметів до міжпредметних вивчень складних ситуацій реального життя. Отже, специфічні для кожного навчального предмету дії та операції повинні бути доповнені універсальними (метапредметними) навчальними діями.

Діяльнісна форма результатів освіти передбачає ряд істотних змін в освіті. Наприклад, ці зміни торкнуться системи оцінки досягнення запланованих результатів освоєння основної освітньої програми, у тому числі не тільки оцінки індивідуальних досягнень учнів, а й діяльності педагога, освітнього закладу. Зміни в обов'язковому порядку будуть зачіпати питання проектування освітнього процесу з точки зору його спрямованості на досягнення вимог Стандарту до результатів, у тому числі і використання сучасних технологій діяльнісного типу. До них можна віднести технології, засновані на рівневій диференціації, на створенні навчальних ситуацій, на реалізації проектної та дослідницької діяльності, на кооперації в навчанні та ін. Зміни будуть відбуватися і в підходах до розуміння, та оцінки професійної педагогічної компетентності. Сучасний педагог повинен уміти проектувати та організовувати освітній процес відповідно до системно-діяльнісного підходу, вміти проектувати і реалізовувати програму розвитку універсальних навчальних дій в учнів свого класу, вміти досліджувати рівень досягнення не тільки предметних, а й особистісних і метапредметних результатів засвоєння учнями основної освітньої програми .



Яндекс.Метрика