Размер шрифта: A A A Изображения Выключить Включить Цвет сайта Ц Ц Ц

Удосконалення особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови і літератури в російськомовному середовищі через систему інтегральної технології

Золотаревская Елена Александровна 21 февраля 2015 г.

Золотаревська О.О.

Удосконалення особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови і літератури в російськомовному середовищі через систему інтегральної технології

На вчителя української мови і літератури  в російськомовному середовищі покладається дуже відповідальне завдання –  не тільки забезпечити  оволодіння учнями державною мовою, а й упровадити в освітній процес такі засоби, методики та технології, що допоможуть дітям не тільки показати свої знання, а ще й виявити себе, розвинути закладені здібності й таланти.

Призначення будь-якої освітньої технології – „гарантувати деякий нижній поріг імовірності успіху для суб’єктів учіння. Чим вищий цей поріг, тим вища якість технології. Будь-який результат при використанні певної технології може покращуватися за рахунок індивідуальної майстерності вчителя”[1, с.1].

"Ефективність процесу учіння перебуває в прямій залежності від тієї педагогічної технології, яка використовується для реалізації педагогічної задачі і досягнення поставлених цілей” [2, с.112].

Як відомо, до появи  інтегральної технології існувало три класи освітніх технологій:

  • традиційні технології: основний навчальний період – урок; використовувані методи учіння – пояснювально-ілюстративний і евристичний; переважні організаційні форми учіння – бесіда і розповідь; основні засоби діагностики – усні опитування без фіксації й обробки результатів та письмові контрольні роботи після закінчення теми;
  • модульно-блочні технології; основний навчальний період – модуль чи цикл (уроків); використовувані методи учіння – пояснювально-ілюстративний, евристичний і програмований; переважні організаційні форми учіння – бесіда і практикум; основні засоби діагностики – письмові програмовані опитування (тести) без фіксації й обробки результатів; письмові програмовані контрольні роботи чи заліки після закінченні теми.
  • цілісно-блочні технології: основний навчальний період – блок (уроків);

використовувані методи учіння – пояснювально-ілюстративний, вристичний,

програмований і проблемний; переважні організаційні форми учіння – лекція, бесіда і практикум; основні засоби діагностики – усні опитування чи контрольні письмові роботи без фіксації й обробки результатів чи письмові заліки по закінченні навчальної теми.

     Що ж таке інтегральна технологія?  У чому її переваги?

В.В. Гузєєв так пояснює її назву в роботі "Теорія і практика інтегральної освітньої технології": „Аналіз великого масиву методологічної, педагогічної, науково-методичної, психологічної літератури показує, що значна частина результативних досліджень в області освітньої технології в даний час концентрується навкруги таких генеральних ідей:

1. Укрупнення дидактичних одиниць. Концепція укрупнення дидактичних одиниць (УДЕ), висунута П.М. Ерднієвим, нині є загальновизнаною.

2. Планування результатів навчання. Йдеться про багатопрофільне і багаторівневе планування результатів навчання і мову такого планування. Процес, який веде до досягнення планованих результатів, називається диференційованим навчанням.

3. Психологізація освітнього процесу. Тут мається на увазі не стільки облік у навчанні психологічних феноменів, скільки побудова самого навчального процесу на їх основі.

У кожному з указаних напрямів є серйозні досягнення. Очевидно, що коли вдасться інтегрувати ці напрями в щось єдине, цілісне, то результатом виявиться могутня і ефективна, хоча і складна технологія" (3, с.47).

Інтегральна освітня технологія була створена у 1977-1984 р.р. для навчання математиці і стала ефективною. Я у своїй практиці спробувала застосувати її при вивченні української мови в умовах російськомовного середовища. 

Використання інтегральної технології доречне при вивченні об’ємних тем. Ця технологія передбачає цілу систему уроків.

     I. Урок вступного повторення.

Це урок, на якому переважає бесіда. Учитель ставить запитання, відповідаючи на які, учні пригадують усе, що необхідне для вивчення нового матеріалу. Доречно дібрати вправи на повторення.

На цьому етапі можливі будь-які оцінки, оскільки розглядається раніше вивчений матеріал.

II. Урок вивчення нового матеріалу (основний об’єм).

     Краще за все використати лекцію з елементами бесіди. Оскільки лекція ефективно впливає на формування мислення, теоретичних знань, пам’яті, на розвиток навичок поглиблення знань, умінь. А в процесі бесіди активізується мислення, пробуджується пізнавальний інтерес, краще сприймаються й засвоюються теоретичні знання.

     Можна поставити оцінку за несподіване питання, гарний приклад.

     III. Урок - тренінг-мінімум.

Завдання цього уроку – довести до автоматизму вміння виконувати шаблонні завдання. Ніяких рівнів на цьому етапі нема. Всі учні вважаються некомпетентними в оволодінні темою. Оцінки не виставляються.

 

     IV. Урок вивчення нового матеріалу (додатковий об’єм матеріалу).

     Це може бути семінар, до якого готуються заздалегідь, або лабораторне заняття, під час уроку висвітлюється новий матеріал додатково.

     Усі учасники таких занять отримують оцінки.

 

     V. Урок розвиваючого диференційованого навчання.

     У цьому модулі блок уроків стає реальною схемою розвитку кожного учня. Передбачається семінар-практикум, робота в групах, застосування знань, умінь і навичок у нестандартних умовах. На цьому ж уроці збираються домашні контрольні роботи, задані на  першому.

     Усі учні отримують оцінки.

     VI. Урок узагальнюючого повторення.

     Передбачається аналіз домашніх контрольних робіт, корекція знань, умінь і навичок. Проводиться фронтальне тестування, виконання вправ.

     Оцінка виставляється в графу про повторення.

     VII. Урок контролю знань. Контрольна робота.

     Оцінка, отримана на контрольній роботі, абсолютна, оскільки відображає абсолютний рівень знань учнів.

 

Моніторинг успішності учнів

              Для успішного управління діяльністю учнів необхідно організувати безпосередній зворотній зв’язок.

              На кожному семінарі-практикумі необхідно проводити контрольний зріз знань. Роботи отримують оцінки + або -. При цьому вчитель веде додаткову документацію.

Список

класу

Рівень знань

Низький

Середній

Достатній

Високий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні правила проведення контролю

 

  1. Перевіряємо те, чому навчили.
  2. Учень отримує завдання такого рівня, над яким він уже працював.
  3. Ніхто не виглядає гірше від усіх. Це означає, що отримавши на одному із зрізів результат того чи іншого рівня, учень не може отримати завдання більш низького рівня, а лише наступного, більш високого.

 

                  Домашня робота

 

     Учень отримує домашнє завдання відразу на весь блок. Одночасно отримує дату уроку узагальнюючого повторення, щоб міг планувати свій час.

     З питань виконання Д/з можна отримати консультації. Д\з складається із завдань чотирьох рівнів:

  • початкового рівня – 3;
  • середнього рівня – 3;
  • достатнього -2;
  • високого -1.

Усього 9 завдань.

Контрольний урок

Структура контрольної роботи повторює структуру домашньої роботи.

 

Правила для учнів

  1. Завдання виконувати по черзі від 1 до останнього.
  2. Завдання перевіряються в тому ж порядку від 1 до останнього, але до першої помилки. Ще до перевірки учень має 2 бали.
  3. Якщо в низькому рівні є навіть одна помилка, то залишається „2” і робота далі не перевіряється.
  4. Якщо в частині рівня середнього допущено помилку, робота далі не перевіряється і залишається „3”. Якщо виконується правильно, додаємо 1 бал за кожну правильну відповідь і перевіряємо роботу далі.
  5. Учні мають право перескласти матеріал. На уроці корекції отримують завдання відповідні тій оцінці, на яку претендують.

 

Крім того, у класі вивішується технологічна карта, і кожен учень має можливість слідкувати за етапами вивчення теми. Якщо з якоїсь причини було пропущено урок, легко встановити прогалину, дізнатися, що робили на занятті, що задано додому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологічна карта                        Тема №5 Речення з відокремленими членамиIурок

Вступне повторення. Другорядні члени речення.

 

Матеріал підручника: ст. 20 – 34

 

Додаткова література:

І. П. Ющук. Практикум із правопису української мови. – К.: Рад. шк., 1989. -  ст. 202 – 207

 

Робота в класі:

 репродуктивна бесіда, складання асоціативного куща з гронуванням,  виконання вправ.

 

Оцінювання учнів:( первинне)

-                      Виконання вправ, участь у бесіді.

Домашнє завдання:

  • повторити с. 27 – 34;
  • вправа 75 (I – письмово; II – усно);
  • переписати або скопіювати контрольне Д\з і виконати його протягом відведеного часу.

 

 

II урок

Вивчення нового матеріалу. Речення з відокремленими членами речення.

 

Матеріал підручника: ст. 71 – 91

 

Додаткова література:

І. П. Ющук. Практикум із правопису української мови. – К.: Рад. шк., 1989. -  ст. 233 – 245

 

Робота в класі:

Лекція з елементами бесіди, читання з позначками, робота з підручником, спостереження над мовним матеріалом.

 

Оцінювання учнів:

-вибіркове.

Домашнє завдання:

1. Вивчити лекцію.

2. Варіант 1 – вправа 198. Варіант 2 – впр. 211. Варіант 3 –впр. 251.  

Варіант 4 – вільне письмо з використанням вивченого матеріалу на тему: „Кожна людина – неповторна”.

 

III урок

Речення з відокремленими членами. Тренінг-мінімум.

 

Матеріал підручника: ст. 71 – 91

 

Додаткова література:

І. П. Ющук. Практикум із правопису української мови. – К.: Рад. шк., 1989. -  ст. 233 – 245

 

Робота в класі:

Виконання вправ, репродуктивна бесіда, мовна гра.

 

Оцінювання учнів: фронтальне.

 

 

Домашнє завдання:

  1. Повторити матеріал підручника § 8 - 9.       
  2. Виконувати завдання обраного рівня домашньої контрольної роботи.

 

 

IV урок

Відокремлені члени речення. Вивчення нового матеріалу (додатково).

 

Матеріал підручника: вивчати за лекцією.

 

Матеріал для повторення:

Посібник „Учись навчатися” ст. 10.

 

Робота в класі:

Репродуктивна бесіда, евристична бесіда, спостереження над мовним матеріалом, виконання вправ, мовна гра.

Оцінювання учнів: вибіркове.

Домашнє завдання: Повторити матеріал уроку за підручником.

Закінчити виконання домашньої контрольної роботи.

 

V урок

Відокремлені члени речення. Урок – практикум.

 

Додаткова література:

І. П. Ющук. Практикум із правопису української мови. – К.: Рад. шк., 1989. -  ст. 233 – 245

 

Робота в класі:

Виконання вправ різних рівнів складності.

 

Оцінювання учнів: фронтальне.

Домашнє завдання:

повторити § 8 – 9.

Впр. 197 (списати, підкреслити відокремлені члени речення) -1 варіант.

Впр. 240 ( переписати, вставляючи замість крапок пропущені букви та розставляючи розділові знаки) – 2 варіант.

Впр. 238 (скласти речення з даними дієприслівниковими зворотами) – 3 варіант.

Впр. 234 (складіть опис зовнішності старого коваля (фото 8), вживаючи відокремлені члени речення) – 4 варіант.

VI урок

Відокремлені члени речення. Урок узагальнюючого повторення.

Матеріал підручника: ст. 91 – 92

 

Додаткова література:

Український правопис. – К.: Наук. думка, 1993. – ст. 137 – 139

 

Робота в класі:

Бесіда, тестування, виконання вправ, лінгвістичні ігри.

 

Домашнє завдання: Повторити § 8 – 10. 1гр. – впр. 259, 2 гр. – впр. – 262, 3 гр .  впр. - 264. Підготуватися до контрольної роботи.

 

VII. Урок. Контрольна робота. Урок контролю знань. Тематичне оцінювання з теми: „Речення з відокремленими членами”. Читання мовчки.

 

 

           

Але урізноманітнення форм  проведення уроків ще не гарантує зацікавленості учнів темою, їхнього сприйняття і розуміння матеріалу. Велике значення, на мою думку, мають і методи та прийоми особистісно зорієнтованого навчання.

І мені, і дітям подобаються методи і прийоми проекту „Читання і письмо для критичного мислення”.

Для узагальнення вивченого або актуалізації опорних знань часто використовуємо мозкові атаки і складаємо асоціативні кущі. Вважаю дієвими наступні методи:

1. Читання з позначками. Цей метод використовую  з метою підтримування зацікавленості під час читання. У процесі опрацювання тексту учні на полях (смужка паперу, закріплена скріпкою) ставлять наступні позначки:

„V” – відомий матеріал, це я знаю;

„+” – нова інформація;

„—„ – суперечить тому, що я знаю;

„?” – інформація здивувала мене, хочу дізнатися більше.

Цей метод допомагає слідкувати за розумінням учнями прочитаного і підтримує зацікавленість текстом.

2. Метод керованого читання. Його добре застосовувати під час роботи з текстом. Готуючись до уроку, вчитель ділить текст на змістові частини. У класі під час читання робить зупинки на визначених місцях і звертається до вихованців із запитаннями:

-   Як ви думаєте, що буде далі? Чому?

-   Що відчуває в цей момент герой? Що про це свідчить?

-   Що далі може статися? Що схиляє вас до цієї думки?

-   Чи справдилися ваші передбачення? і подібне...

 

Цей метод дає змогу активізувати увагу, уяву, навчає дітей працювати з текстом, аргументувати свої відповіді.

3. Вільне письмо. Цей прийом, на мою думку, дуже доречно використовувати після прочитання і обговорення твору з літератури, а також для застосування вивчених орфограм і пунктограм із мови. Автори технології пропонують поводити вільне письмо у формі написання п’ятихвилинного або десятихвилинного есе, що дозволяє залучити до висловлення власних думок кожного учня. До того ж, це допомагає розвивати навички грамотного письма, що є ще одним етапом у підготовці до державної підсумкової атестації. Можна виділити цілий ряд позитивних ознак цього прийому:

-          учні вільно висловлюють свої думки і не бояться, що їх не зрозуміють, засудять;

-          діти вчаться розмірковувати над поставленою проблемою;

-          це дає можливість відпрацьовувати вміння писати твори;

-                                                                     дає можливість  проявити себе обдарованим дітям.

5. Складання діаграми Вена. Складання діаграми будується на основі двох (і більше) кіл, які частково накладаються одне на інше. Їх можна також подати у різних кольорах. Цей прийом допомагає зіставити ідеї, образи, поняття. У колах пишемо те, що є відмінним, а у вільному просторі, що утворився від накладання, зазначаємо спільні риси.

6. Складання сенкана. Цей прийом мої учні полюбили вже давно, і використовуємо ми його із задоволенням.

Сенкан – це неримований вірш, що складається із 5-ти рядків (приблизно 11 слів).

Перший рядок – 1 слово, іменник (тема).

Другий рядок – 2 слова, прикметники-означення до першого слова.

Третій рядок – 3 дієслова, що характеризують перше слово.

Четвертий рядок – 4 слова (висновок за темою).

П’ятий рядок – одне слово-іменник, синонім до першого слова.

Складання сенканів вчить упорядковувати думки, збагачує словниковий запас шляхом добору найбільш влучного використання лексики, розвиває навички синтезу й аналізу.

 Часто застосовую роботу в парах і малих групах, яка дає можливість зняти психологічну напругу, вчити дітей швидко сконцентровувати увагу, чітко і стисло висловлювати думки, не мовчати. Вчить слухати і навчати інших. У таких групах учні обирають собі лідера (найчастіше сильного учня), а також виділяють генератора ідей, критика і т. д.

Важливими етапами уроку вважаю мотивацію навчальної діяльності і рефлексію. Коли учень твердо усвідомлює необхідність засвоєння навчального матеріалу, його місце у системі знань, то ставить перед собою цілком реальну мету, до якої прямує протягом виучуваної теми:

              Я дізнаюся –

Я навчуся –

Я зможу –

Тоді й цілком умотивованим буде етап рефлексії, на якому до учнів ставляться питання:

-          Про що ви дізналися на даному уроці?

-          Чому навчилися на занятті?

-          Що зможете самостійно зробити після вивченого на уроці?

-          Чи досягли ви поставленої перед собою мети?

Таким чином, інтегральна технологія працює на кінцевий результат і в поєднанні з методами і прийомами особистісно зорієнтованого навчання має свої переваги: відсутність поточного оцінювання на кожному уроці дозволяє кожному учневі активно працювати над завданням, не боятися помилок ні граматичних, ні мовленнєвих, знімає страх виходу до дошки, стимулює прояв наполегливості і творчості, забезпечує оволодіння міцними знаннями з мови й умови їх практичного застосування .
 

Література:

1. Зязюк І. Педагогічна дія вчителя в умовах інтегральної освітньої технології. - Теорія і практика управління соціальними системами, 2010, № 3. с. 1-3.

2. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения. – М.: Изд-во Института профессионального образования МО России, 1995. с.112.

3.  Гузєєв  В. В. Теорія і практика інтегральної освітньої технології. - М., 2001, с.47

 

 


Яндекс.Метрика